пʼятниця, 21 липня 2017 р.

Олена Теліга: Я знаю, якою я буду…

   
Поетичні біографії дуже різні. Часом то строкаті міфи з химерними мережками, складними переходами, оманливими відблисками. Часом – настільки великі таємниці, що по-справжньому проникнути в них не вийде ні в кого. А часом поетична біографія – це тло для таких різких життєвих контрастів, що інші, дрібніші, життя поряд видаються просто нікчемними. Десь такою була біографія української поетеси за покликанням і націоналістки за духом – Олени Теліги. Важко сказати, чи насправді усвідомлює Україна, кого вона втратила холодної лютневої ночі 1942 року. Важко сказати, чого в Телізі було більше – таланту чи могуті. І що її вело в житті – доля чи випадок…  Читати далі...

четвер, 13 липня 2017 р.

Перехід з ББК на УДК

  Кабінет Міністрів вирішив перевести українські бібліотеки на використання універсальної десяткової класифікації (УДК) замість бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК).
 «В Україні для систематизації видавничої продукції паралельно використовують дві системи: УДК і ББК. Система УДК – світова, її використовують 130 країн, ББК – це радянська розробка 60-х років минулого століття, яка і зараз має офіційний статус у Росії», – сказав голова Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення Олег Наливайко під час обговорення.
  Постанова передбачає відмову від використання бібліотечно-бібліографічної класифікації та поступове переведення бібліотек-користувачів на універсальну десяткову класифікацію як міжнародну систему.



середа, 12 липня 2017 р.

Письменник, недооцінений ні своїм часом, ні часом наступними


 Ісак Еммануїлович Бабель (Бóбель) (народився 30 червня (12 липня) 1894,Одеса,письменник  єврейського походження. У численних оповіданнях яскраво показав життя Одеси. Автор п'єс «Занепад» (1928), «Мандрівні зірки» (за романом Шолом-Алейхема,1926),«Марія»(1935). Найвідоміші збірки оповідань — «Кінармія» (1926) і «Одеські оповідання» (1931).
   Українська тематика пройшла через всю творчість І. Бабеля, який ніколи не забував своєї «малої» батьківщини, з творчою інтелігенцією якої плідно співпрацював. На початку 20-х років публікувався в одеських журналах. За сценарієм І. Бабеля на Одеській кіностудії були зняті фільми «Сіль»(1925), «Беня Крик» і «Мандрівні зірки» (обидва 1927). Письменник працював над сценарієм фільму «Як гартувалася сталь» (за М.Островським) на замовлення Олександра Довженка.

12 липня - Петра і Павла


   12 липня православні християни святкують День апостолів Петра і Павла  — християнське свято на честь апостолів Петра і Павла. У народі знаменує закінчення купальських святкувань «маківки літа» і літніх весіль, прощання з весною та підготовку до сінокосу. 
 До свята прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали чисті рушники. На церковну службу йшли з квітами й віночками, окрасою котрих були червоні маки. Ритуальною стравою були, так звані, мандрики. Випікали ці коржики із пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин та перевареної сироватки, а також додавали сир та яйця. Назву пиріжків у народі пов'язували з легендою про мандрування світом апостолів Петра й Павла, у яких зозуля вкрала одного «мандрика» і за це її Бог покарав — саме о цій порі вона перестає кувати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля «мандриком подавилася», але якщо її кування чути було й після Петра, то це вважали на нещастя. 
  До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і в день свята освятити в церкві обрядовий хліб, навіть якщо зерно ще не зовсім доспіло. У Карпатах та Прикарпатті пастухи влаштовували свято на вигонах та полонинах: пекли мандрики, веселились, змагались, танцювали. Проводили обряд «копання Петра», коли викопували в землі по периметру квадратну канаву (куди, сівши, можна було опустити ноги), а всередині на траві накривали «стіл» з наїдками. Співали пісень. Втім основний мотив свята становив початок жнив, до яких в Україні приступали після Івана Купала. Та й означені святі за народною уявою були перш за все хліборобними. 

Дізнайтеся більше про свято: