19 лютого - День дарування книг у Вірменії
3 березня - Всесвітній день письменника
21 березня - Всесвітній день поезії
2 квітня - Міжнародний день дитячої книги
23 квітня - Всесвітній день книг і авторського права
10 травня - День книги в Німеччині
24 травня - День слов'янської писемності і культури
8 вересня - Міжнародний день грамотності
30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек
16 жовтня - Свято читання у Франції
19 лютого - День дарування книг у Вірменії
У цей день у Вірменії проходить чудове свято, ініціатором проведення якого виступив уряд Вірменії у 2008 р.
Дата проведення була обрана у зв'язку з тим, що 19 лютого 1869 р. народився видатний вірменський поет і письменник, великий громадський діяч Ованес Тадевосовіч Туманян. Він залишив невелику, але різноманітну літературну спадщину, в якій гармонійно поєднуються проза і поезія, казки та байки, лірика та балади. Вважається, що народний епос є найвидатнішою стороною його творчості. Щорічно, починаючи з 4 квітня, в Єревані проходять Туманянівські дні.
Щороку 19 лютого Національна бібліотека Вірменії дарує регіональним бібліотекам 20-30 найменувань нових книг, закликає молодь дарувати книги один одному. В цей день у бібліотеках проходять презентації книг, театральні вистави за мотивами туманянівських казок, зустрічі з письменниками та видавцями, акції з передачі книг дитячим бібліотекам.
3 березня - Всесвітній день письменника
Ця дата відзначається за рішенням 48-го конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986 р. ПЕН-клуб був заснований у 1921 р., назва організації - абревіатура, утворена першими літерами англійських слів: poets - поети, essayists - нарисовці, novelists - романісти.
Ідея створення клубу належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт, першим президентом став Джон Голсуорсі. У 1923 р. відбувся перший міжнародний конгрес ПЕН-клубу в Лондоні. Сьогодні ПЕН-центри діють у 130 країнах.
В Хартії міжнародного ПЕН-клубу зазначено, що він «виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни і між всіма країнами. Його члени зобов`язуються виступати проти придушення свободи слова в будь-якій формі в тих країнах і суспільствах, до яких вони належать, а також у всьому світі, коли це можливо».
21 березня - Всесвітній день поезії
У 1999 р. на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії відзначався в Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.
«Поезія, — йдеться у відповідному рішенні ЮНЕСКО, — може стати відповіддю на найгостріші й найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджують одвічну традицію живого поетичного слова».
Цей день, вважає ЮНЕСКО, покликаний створити в засобах масової інформації позитивний імідж поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.
2 квітня - Міжнародний день дитячої книги
Починаючи з 1967 р., з ініціативи і за рішенням Міжнародної ради з дитячої книги (IBBУ) 2 квітня, в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена, весь світ відзначає Міжнародний день дитячої книги, підкреслюючи тим самим важливу роль дитячої книги у формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.
Кожного року одна з національних секцій IBBУ виступає спонсором цього чудового свята. Традиційно ця секція запрошує популярного письменника написати Посланння дітям всього світу і відомого художника для створення оригінального плакату. В подальшому ці матеріали використовуються для популяризації книг і розвитку інтересу до читання.
23 квітня - Всесвітній день книг і авторського права
Ідея проведення цього свята належала Міжнародній Асоціації Книговидавців й була запропонована на розгляд ЮНЕСКО.
День 23 квітня був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де дарували троянду за кожну куплену книжку. І для світової літератури цей день є символічним. Цього дня померли М. Сервантес і У. Шекспір, народилися М. Дрюон і В. Набоков.
Цілком природно, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, що проходила в Парижі у 1995 р., вирішила віддати данину поваги книгам і авторам, закликаючи усіх, - особливо молодь, знаходити задоволення в читанні і поважати незамінний внесок тих, хто сприяв соціальному і культурному прогресу людства. Тоді й були засновані Всесвітній день книг і авторського права і Премія ЮНЕСКО за популяризацію ідеалів терпимості у дитячій і юнацькій літературі. Нині цей день святкують у 190 країнах світу.
10 травня - День книги в Німеччині
День книги проходить у Німеччині щорічно. Ця дата нагадує мільйонам людей у всьому світі про справжнє обличчя фашизму. Саме 10 травня 1933 р. в Берліні і деяких інших німецьких містах сталася варварська акція спалення книг, неугодних гітлерівському режиму.
Лише в столиці було передано вогню 20 тис. книг. В основному це були книги єврейських авторів, а також твори марксистського та пацифістського характеру: праці Альберта Енштейна, Карла Маркса, твори Генріха та Томаса Маннів, Стефана Цвейга, Еріха Кестнера, Зігмунда Фрейда та інших. «Свято вогню» послужило відправною точкою тотальної цензури.
Понад 5,5 тис. найменувань творів опинилися у зловісному «чорному списку». Під заборону потрапляли письменники, поети, вчені. Німецька література виявилася задавленою. До еміграції виїжджають майже всі відомі письменники - сім'я Маннів, Е.М. Ремарк, Л. Фейхтвангер, Б. Брехт. Ті ж, хто залишаються, - або перестають писати, або стають жертвами невідомих убивць.
20 березня 1995 р. на площі Бебельплатц в Берліні було відкрито меморіал «Versunkene Bibliothek» («Потонувша бібліотека»). У центрі площі під товстим квадратом скла, знаходиться біла кімната з пустими полками. Магічне світло з-під скла притягує перехожих. Пустий простір передає ідею втрати. На пам’ятній дошці викарбувано пояснення: «На цій площі 10 травня 1933 року нацистські студенти зпалювали книги», а також пророчі слова Генріха Гейне, написані ним далекого 1834 року: «Там де спалюють книги, врешті-решт спалюють і людей».
24 травня - День слов'янської писемності і культури
Сьогодні імена святих Кирила та Мефодія відомі і шановані у всьому християнському світі. Заслуги цих великих слов'янських просвітителів в історії культури важко переоцінити. Близько 1135 років тому Кирило і Мефодій принесли на землю слов'ян світло писемності та знань. Більшу частину свого життя ці просвітителі присвятили справі створення і розвитку слов'янської писемності, адже вони слушно вважали, що писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу.
Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов'янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему, чим поклав початок розвитку слов'янської писемності. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря.
Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. Завдяки їм слов'яни отримали можливість слухати Божественну Літургію рідною мовою. У середньовічній Європі слов'янська мова стала мовою, за допомогою якої поширювалося слово Боже.
З 1989 р. День слов'янської писемності ті культури урочисто святкується в Україні, Росії, Болгарії та інших країнах. Йому присвячуються наукові форуми, проводяться різноманітні культурні заходи. Цей день є не просто днем пам'яті святих Кирила та Мефодія, а святом єднання всіх слов'ян.
У 1989 р. пам'ятний знак просвітникам Кирилу та Мефодію відкрито на території Києво-Печерської лаври. Вони увічнені у скульптурній композиції на Михайлівській площі у Києві, також чудовий пам'ятник просвітителям встановлено у Мукачевому.
8 вересня - Міжнародний день грамотності
Міжнародний день грамотності започатковано Організацією Об’єднаних Націй більше трьох десятків років тому. Відзначається він з 1976 р. за рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО. Цього дня в Парижі відбудеться церемонія нагородження лауреатів Міжнародних премій за розповсюдження грамотності 2008 р.
Населення Землі сягнуло шести млрд. чол. і продовжує рости високими темпами, особливо за рахунок країн «третього світу». Проте майже одна шоста від загалу землян - неграмотні, це вражаюча цифра - 860 млн. З них – 100 млн. дітей, які ніколи не сиділи за партами, не тримали в руках книгу, не лічили зірок у небі та, найстрашніше, залишилися на узбіччі цивілізації.
Немає жодного сумніву в тому, що писемність має важливе значення для всіх вікових, статевих, національних, релігійних та інших груп населення Землі. Саме грамотність допомагає дітям, молоді, дорослим засвоїти найважливіші життєві навички, що дають можливість гідно протистояти викликам життя. Грамотність є основою для здобуття нових знань і вмінь, що є інструментами ефективної участі людини в усіх сферах суспільного життя ХХІ століття, зокрема економічної.
З метою забезпечення освіти для всіх резолюцією Генеральної Асамблеї період 2003-2012 рр. проголошено Десятиріччям грамотності ООН. На виконання цього розроблений Міжнародний план дій, названий Дакарським за місцем проведення 57-ї Генасамблеї – у столиці Сенегалу.
30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек
Всеукраїнський день бібліотек відзначається з 1998 р. 30 вересня згідно з Указом Президента України
Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після прийняття християнства в 988 р. Найбільшою і найбагатшою на той час була бібліотека Софії Київської, заснована у 1037 р.Ярославом Мудрим. У цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг - грандіозна для середньовіччя кількість.
Книги, що виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, щоз кінця ХІ століття стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.
З появою книгодрукування в середині ХV століття відбуваються великі зміни в усьому європейському книговиданні і, звичайно, у бібліотечній справі. Значного розвитку бібліотеки набули у ХVІ столітті, великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі й у Львові. У ХVІІ столітті була організована бібліотека Київської академії. У ХVІІІ - значні бібліотеки мали козацькі старшини, єпископи, монастирі, різні школи.
У радянські часи бібліотечна справа стала частиною державної політики.
Сьогодні в Україні нараховується близько 40 тисяч бібліотек. Середпровідних - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та ін.
Кількість бібліотечних працівників становить більше 53 тисяч чоловік.Послугами бібліотек користуються більше 17,5 млн. читачів.
16 жовтня - Свято читання у Франції
Це абсолютно унікальне свято. Жодна країна у світі не проводить такі масштабні заходи, присвячені літературі і книзі, як Франція.
Вперше Свято читання було проведено у 1989 р. за ініціативою Міністерства культури Франції і було підтримано французькою громадськістю з великим ентузіазмом. Після деякого часу свято буловключено у календар щорічних культурних подій у країні.
Триденна програма свята включає зустрічі з письменниками, поетами, виставки і презентації книг, книжкові ярмарки, наукові конференції та семінари. У ці дні люди дарують один одному книги, приносять їх в дар бібліотекам.
Всі радіо- і телепередачі, численні публікації у газетах присвячені літературі і письменникам. Загалом, вся країна живе три дня на рік виключно літературними інтересами, всі інші проблеми відступають на другий план.
