Блог бібліотеки Костянтинівської спеціалізованої різнопрофільної школи І-ІІІ ступенів "Прометей" з поглибленим вивченням предметів Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області
Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу для них інформацію для наступних поколінь.Детальніше...
"... Наш театр єсть вельми общественноє діло, і служити йому не можна інакше, як забуваючи персональні суперечки. Велика честь буде нам, коли ми зуміємо забути себе для громадського діла".
З листа Карпенка-Карого до М.Садовського
29 вересня - 172 річниця від дня народження Івана Карповича Карпенка-Карого (Тобілевича), українського драматурга.
Справжнє ім'я - Іван Карпович Тобілевич (псевдонім Карпенко-Карий поєднує в собі ім'я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого - героя п'єси Т. Шевченка "Назар Стодоля").
І. Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка Бобринецького повіту на Херсонщині в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Хлопець навчався в Бобринецькому повітовому училищі, потім 1859 р. працював писарчуком станового пристава в містечку Мала Виска, пізніше став канцеляристом міської управи.
У 1864 р. влаштувався на службу до повітового суду, наступного року переїхав до Єлисаветграда, де працював столоначальником повітового поліцейського управління, брав участь у аматорських виставах Тарновського, публікував літературно-критичні статті, став членом нелегального народовольського гуртка Опанаса Михалевича. У 1870р. І. Карпенко-Карий одружився з Надією Тарковською (внучатами племінниками Н. К Тарковській доводяться відомі російські митці - поет Арсеній Тарковський та його син, відомий кінорежисер Андрій Тарковський). У 1883р. в альманасі "Рада" надрукував оповідання "Новобранець", підписане псевдонімом Гнат Карий. За неблагонадійність І. Карпенка-Карого звільнили з посади секретаря поліції. Він вступив до трупи М.Старицького. У 1884 р. - був заарештований і засланий до Новочеркаська. Спочатку працював ковалем, пізніше відкрив палітурну майстерню, де займався оправленням книжок. У засланні написав свою першу драму "Чабан" ("Бурлака"), а також п'єси "Бондарівна", "Розумний і дурень", "Наймичка", "Безталанна". Протягом 1886-1887 pp. І. Карпенко-Карий опублікував п'єси "Бондарівна", "Розумний і дурень", "Наймичка", "Безталанна", "Мартин Боруля". Перший "Збірник драматичних творів" І. Карпенка-Карого вийшов у Херсоні 1886 р. У 1887р., отримавши дозвіл на звільнення, прибув в Україну й оселився на хуторі Надія Єлисаветградського повіту (хутір, закладений на землях поміщиків Тарковських, Іван Тобілевич назвав іменем дружини. І донині хутір Надія є історико-культурним заповідником). У 1888 р. із І. Карпенка-Карого знято гласний нагляд, він вступив до трупи М.Садовського, пізніше - П. Саксаганського. У 1890 р. - вступив до товариства українських артистів, написав комедію "Сто тисяч". "Записку до з'їзду сценічних діячів", складену І, Карпенком-Карим у 1897 р., у Москві з трибуни з'їзду виголосив П.Саксаганський. У ній йшлося про переслідування українського театру. У 1899 р. драматург написав історичну трагедію "Сава Чалий", присвячену подіям гайдамаччини. Протягом 1900-1904 pp. І. Карпенко-Карий створив власну трупу, написав п'єси "Хазяїн", "Суєта", "Житейське море". У 1906р. І. Карпенко-Карий захворів, залишивши сцену, виїхав на лікування до Німеччини. 15 вересня 1907 р. він помер у Берліні. Тіло перевезене в Україну і поховане на кладовищі в с. Карлюжини біля хутора Надія. Родину Тобілевичів справедливо називають основою українського театру, бо Іван Карпенко-Карий був драматургом і актором, його брати - режисерами та акторами: Микола Садовський, Панас Саксаганський, сестра - актриса та співачка Марія Садовська-Барілотті. До того ж у родину Тобілевичів увійшли найкращі артистки українського театру: Марія Заньковецька (стала дружиною Миколи) та Софія Тобілевич (дружина Івана після смерті Надії Тарковської). Завдяки діяльності цієї родини Україна нарешті отримала свій професійний театр, а завдяки Івану Карпенку-Карому - чудову драматургію. Іван Франко справедливо відзначав, що І. Карпенко-Карий "був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література та якому щодо ширини й багатства творчості, артистичного викінчення і глибокого продумання тем, бистрої обсервації життя і ясного та широкого світогляду не дорівнює ані один із сучасних драматургів не тільки Росії, але й інших слов'янських народів". Творча спадщина Карпенка-Карого включає оповідання "Новобранець"; драматичні твори (18 п'єс і 3 етюди): комедії "Розумний і дурень", "Мартин Боруля", "Сто тисяч", "Хазяїн", "Суєта", "Житейське море", "Паливода XVIII століття"; драми "Бурлака", "Безталанна", "Наймичка", "Понад Дніпром", "Лиха іскра полеспалить і сама щезне", "Гандзя"; трагедії "Бондарівна", "Сава Чалий", а також критичні праці, рецензії і переклади.
Твори Івана Карпенка-Карого
Карпенко-Карий І. Будущина в руках нового покоління :вибр. твори / І. Карпенко-Карий,; упоряд., передм. і прим. С. Харченко. – Київ : Країна Мрій, 2009. – 407 с. – (Бібліотека школяра).
Карпенко-Карий І. Вибрані п'єси / І. Карпенко-Карий; вступ. ст. Н. Падалки. – Київ : Держлітвидав УРСР, 1964. – 463 с. : іл.
Карпенко-Карий І. Драматичні твори/ І. Карпенко-Карий ; АН УРСР ; вступ. ст., упоряд. і приміт. Р. Пилипчука. – Київ : Наукова думка, 1989. – 604 с. : іл.
Карпенко-Карий І.Майстер драми: драматичні твори І. Карпенко-Карого / І. Карпенко-Карий,; упоряд. А. Чічановського ; передм. Л. С. Дем’янівської ; худож. П. Ткаченко. – Київ : Грамота, 2004. – 494 с.
Карпенко-Карий І.П’єси/ І. Карпенко-Карий; передм. О. М. Колінченко. – Київ : Школа, 2006. – 320
Карпенко-Карий І. П'єси/ І. Карпенко-Карий; вступ. ст. В. Чорновола. – Київ : Молодь, 1965. – 354 с.
Карпенко-Карий І. Сто тисяч ; Хазяїн та інші п'єси / І. Карпенко-Карий; худож. С. Донець. – Донецьк : БАО, 2007. –383 с. : іл.
Карпенко-Карий І. Суєта : комедія / І. Тобілевич; худож. А. Силаєв. – Київ : Держлітвидав, 1961. – 115 с.
Карпенко-Карий І. Твори в 3-х т. Т. 1 : твори / І. Тобілевич ; упоряд., підгот. текстів, вступ. ст. та прим. Л.Стеценка. – Київ : Держлітвидав, 1960. – 499 с.
Карпенко-Карий І. Хазяїн : драматичні твори / І. Карпенко-Карий ; худож. А. Ленчик. – Харків : Фоліо, 2006. – 315 с.
Про творчість Івана Карпенка-Карого
Антюшина В. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи: (урок рольової гри за п'єсою І. К. Карпенка-Карого "Сто тисяч") / В. Антюшина// Все для вчителя. – 2011. – № 34-36. – С. 142-145.
Бицак В.Компаративний аналіз комедії "Міщанин-шляхтич" Мольєра та "Мартин Боруля" І. Карпенка-Карого: 10-й кл.: [конспект уроку] / В. Бицак // Укр. мова та літ. (Шк.світ). – 2010. – № 38-40. – С. 9-11.
Городна О. Розвиток драматургії і театру. Український професійний театр. Трупа корифеїв: 10-й кл.: [конспект уроку укр.літ.] / О. Городна // Укр.мова та літ. (Шк. світ). – 2010. – № 38-40. – С. 3-8.
Класична українська література (ХІХ - поч. ХХ ст.) // Література : для дітей середнього шк.віку / авт.-упоряд. О. К. Васильєва, Ю. С. Пернатьєв ; худож.-оформлювачі Б. П. Бублик, С. В. Правдюк. – Харків, 2003. – С.266-288.
Козлов А. Психотипи віків у драмі І. Карпенка-Карого "Розумний і дурень" / А. Козлов // Укр. літ. в загальноосвітній шк. – 2012. – № 10. – С. 8-9. – Бібліогр.: с. 9.
Купцова В. У країнський театр корифеїв : (п’ять уроків з однієї теми за технологічною моделлю В. І. Шуляра "Конструктор уроку літератури: архітектоніка, композиційні елементи, сюжетно-змістовні лінії") / В. Купцова // Укр.мова та літ. (Шк. світ). – 2010. – № 26-28. – С. 50-59. – Бібліогр.: с. 59.
Куриліна О. Іван Карпенко-Карий (1845-1907) / О. В. Куриліна, Г. І. Земляна // Українська література : довід. для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навч. закл.– Кам'янець-Подільський, 2004. – С.174-179.
Карпенко-Карий І. Будущина в руках нового покоління :вибр. твори / І.Карпенко-Карий,; упоряд., передм. і прим. С. Харченко. – Київ: Країна Мрій, 2009. – 407 с. – (Бібліотека школяра).
Карпенко-Карий І. Вибрані п'єси / І. Карпенко-Карий; вступ. ст. Н. Падалки. – Київ : Держлітвидав УРСР, 1964. – 463 с. : іл.
Карпенко-Карий І. Драматичні твори /І. Карпенко-Карий ; АН УРСР ; вступ. ст., упоряд. і приміт. Р. Пилипчука. – Київ : Наукова думка, 1989. – 604 с. : іл.
Карпенко-Карий І.Майстер драми : драматичні твори І. Карпенко-Карого / І. Карпенко-Карий,; упоряд. А. Чічановського ; передм. Л. С. Дем’янівської ; худож. П. Ткаченко. – Київ : Грамота, 2004. – 494 с.
Карпенко-Карий І. П’єси /І. Карпенко-Карий; передм. О. М. Колінченко. – Київ: Школа, 2006. – 320
Карпенко-Карий І. П'єси/ І. Карпенко-Карий; вступ. ст. В. Чорновола. – Київ: Молодь, 1965. – 354 с.
Карпенко-Карий І. Сто тисяч ; Хазяїн та інші п'єси/ І. Карпенко-Карий; худож. С. Донець. – Донецьк : БАО, 2007. –383 с. : іл.
Карпенко-Карий І.Суєта : комедія / І. Тобілевич; худож. А. Силаєв. – Київ : Держлітвидав, 1961. – 115 с.
Карпенко-Карий І. Твори в 3-х т. Т. 1: твори / І. Тобілевич ; упоряд., підгот. текстів, вступ. ст. та прим. Л. Стеценка. – Київ: Держлітвидав, 1960. – 499 с.
Карпенко-Карий І. Хазяїн : драматичні твори / І. Карпенко-Карий ; худож. А. Ленчик. – Харків : Фоліо, 2006. – 315 с.
Маковій М. Драматургія І. Карпенка-Карого з погляду рецептивних інтересів молоді/ М. Маковій // Укр. літ. в загальноосвітній шк. – 2012. – № 10. – С. 50-52. – Бібліогр.: с. 52.
Матейчук С.І. К. Карпенко-Карий. "Сто тисяч"/ С. Матейчук // Все для вчителя. – 2012. – № 17-18. – С. 77.
Мельник Л. Влада грошей у повісті І. Карпенка-Карого "Сто тисяч" / Л. Мельник // Все для вчителя. – 2011. – № 34-36. – С. 132-134.
Ніколюк Л. Іван Карпенко-Карий – драматург, актор, творець українського театру: урок-вистава у 10-му кл. / Л. Ніколюк // Укр.мова та літ. (Шк.світ). – 2014. – № 19. – С. 37-43. – Бібліогр.: с. 43.
Оладько Т. Жанрово-стильові особливості комедії І. Тобілевича (Карпенка-Карого) "Чумаки" / Т. Оладько // Укр. мова і літ. в шк. – 2010. – № 7. – С. 39-41. – Бібліогр.: с. 42.
Павлів І. Історична трагедія Івана Карпенка-Карого "Сава Чалий" : спарений урок у 10 кл. / І. Павлів // Дивослово. – 2010. – № 11. – С. 21-30. – Бібліогр.: с. 30.
Шваєвська О.Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням наживи : за драмою Івана Карпенка-Карого "Сто тисяч" / О. Шваєвська // Дивослово. – 2014. – № 12. – С. 11-13.
Карпенко-Карий Іван – життєвий та творчий шлях [Електронний ресурс] // Бібліотека школяра : [сайт]. – Текст. дані. – Режим доступу : http://www.ukrtvory.com.ua/karpenko.html, доступ вільний. (13.01.2015) – Назва з екрана. Джерело : інтернет-ресурси
29 вересня народився Михайло Сергійович Грушевський (1866—1934), український історик, організатор науки, політичний і державний діяч, автор понад 2 тис. наукових праць. Внесок Грушевського у розбудову української державності та в історичну науку – величезний. Він був однією з центральних постатей політичного життя України початку ХХ століття; одним із тих, хто стояв біля витоків нової незалежної Української Народної Республіки, її стрімкого народження, короткочасного існування та трагічної загибелі. Детальныше...
Трагедія в Бабиному Яру – це частина історії не лише євреїв, а й всього українського народу. Тим більше за нинішніх умов коли наша держава веде боротьбу не лише за власну територію, а й за відновлення історичної справедливості та збереження власної національної пам’яті. Сьогодні, в день страшних роковин Бабиного Яру, маємо ще раз пригадати цю страшну сторінку нашої спільної історії, навчитися захищати себе та свої цінності й у жодному разі не допустити повернення на українську землю тоталітарних режимів та повторення таких гуманітарних катастроф, що стали уособленням злочинів проти людяності.
«Бабин Яр: масове убивство і пам'ять про нього»читати онлайн
Пам'яті жертв масових розстрілів нацистськими окупантами в Бабиному Яру у бібліотеці представлена фото-ілюстративна виставка "Бабин Яр-трагедія народу України". Учні дізналися про трагічні події в Бабиному Яру з вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го, який став місцем регулярних розстрілів і захоронень євреїв, ромів, військовополонених та мирних жителів Києва нацистськими окупантами. Шокували глядачів історичні факти документального відеофільму «Бабин Яр», який став братською могилою для 100 тисячі громадян та полонених.
22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001.
День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя.
6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з’єднань Радянської Армії на захід.
За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.
Для учнів, батьків та вчителів нашої школи у бібліотеці були представлені матеріалами про партизанський рух на території Мелітопольщини під керівництвом Чугунова А.Г., Костенка О.О. та Соколовського С.М. Бібліотекар розповіла про героїв Другої світової війни, про партизанський рух на території рідного краю під час Другої світової війни, про підпільні організації на окупованих територіях та про дітей-героїв. У читальному залі організована розгорнута книжкова виставка. З літератури, представленої на виставці, можна дізнатись багато інформації про підпільну діяльність в роки Другої світової війни тощо.
Свято «Міжнародний день миру» був започаткований рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 30 листопада 1981 року. Спочатку він відзначався у 3-й вівторок вересня, а 7 вересня 2001 року, це свято було перенесено на 21 вересня.
Цілі і традиції на свято Міжнародний день миру
Міжнародний день миру був заснований для того, щоб стати днем глобального припинення вогню. Всі держави світу в цей день повинні дотримуватися правила припинення військових дій. Детальніше...
Щороку 19 вересня у світі відзначається дуже незвичайне свято - день, коли вперше в нашому комп'ютерному спілкуванні з'явився смайлик.
Історія смайлика
Сталося це подія в далекому 1982 році. Тоді професор Скотт Фалман з Університету Карнегі-Меллона виступив з ініціативою ввести в комп'ютерну листування спеціальний значок, який буде означати посмішку. Новий символ був названий «смайликом», тому що в перекладі з англійської smile означає «посмішка». Його поява дозволило людям краще передавати свої емоції в комп'ютерній листуванні і збагатило електронний лексикон. Детальніше...
О. Генрі (справжнє ім'я - Вільям Сідні Портер; 11.09.1862-05.06.1910) - американський письменник-прозаїк. Вільям Сідні Портер народився у Гринсборо, штат Північна Кароліна. З п'ятнадцяти років змушений був працювати помічником аптекаря, у двадцять вирушив до Техасу в надії на краще життя. Тут він жив на ранчо, потім працював касиром у земельному банку... Детальніше...
Ці чудові рядки вийшли у свій час з-під пера поета П'єра де Ронсара. Посперечатися з ними не представляється можливим, як і з тим, що самою могутньою із усіх видів природного зовнішньої привабливості є саме жіноча краса. Вона може вразити наповал, розбурхувати уяву, надихати. Сама ж по собі будь-яка краса, кому б не належала, формує ставлення до прекрасного і приносить ні з чим не порівнянне естетичну насолоду в результаті споглядання бездоганного у всіх відносинах об'єкта. 9 вересня в кожного землянина є вагомий привід підняти келих шампанського і виголосити тост: світ відзначає Міжнародний день краси. Детальніше...
Співробітники Українського інституту національної пам’яті підготували для вчителів та викладачів “Збірку методичних рекомендацій до відзначення пам’ятних дат у загальноосвітніх навчальних закладах”.
Видання, що є вже другим, містить методичні рекомендації, інформаційні, візуальні та довідкові матеріали, розроблені до використання у навчально-виховному процесі.
Матеріали присвячено відзначенню пам’ятних дат та ювілеїв видатних осіб історії України, вшануванню борців за незалежність України у XX столітті, жертв тоталітарних режимів.
Як повідомили розробники та упорядники Ганна Байкєніч та Олена Охрімчук збірка може стати у нагоді вчителям і викладачам загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів; науковцям, працівникам обласних, районних, міських державних адміністрацій, Інститутів післядипломної освіти, фахівцям національно-патріотичного виховання.
Щоб отримати збірку, потрібно скерувати офіційне звернення на адресу Інституту. Детальніше ТУТ.
Також, незабаром видання буде переведено в цифровий формат і розміщено на сайті.
В День знань всім учням і вчителям бажаю міцного здоров’я, терплячості, а головне щирого прагнення до нових знань. Нехай новий навчальний рік буде кращим за попередній і всі ваші бажання стануть реальністю!
