Блог бібліотеки Костянтинівської спеціалізованої різнопрофільної школи І-ІІІ ступенів "Прометей" з поглибленим вивченням предметів Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області
Здоров’я – це найцінніше, що є у людини. Здоров’я не купиш. І навіть, якщо у вас є великі фінансові можливості, ви можете якось зміцнити його або залікувати недуга, але купити саме здоров’я не зможете. Здоров’я – це стан організму людини, при якому всі його органи повноцінно функціонують.
Кожна людина повинна обов’язково стежити за своїм здоров’ям. Це не так вже складно. Сміливіше, і нічого не бійтеся! Пам’ятайте: «У здоровому тілі – здоровий дух!». Настрій відмінний, хвороби не турбують, тіло в тонусі, хочеться жити, творити і насолоджуватися життям!
Не забувайте, що здоров’я людини – тільки в руках самої людини. Пам’ятаєте фразу: «Людина, допоможи собі сам»? Ось і допомагайте собі. Самі створюйте собі умови для хорошої, здорової життя, самі давайте собі сили на звершення прекрасних і гідних вчинків в цьому житті, любіть себе і близьких і ви будете щасливі в житті! У рамках Місячника шкільних бібліотек учні 9-х класів нашої школи завітали в гості до сільської дитячої бібліотеки, де для них була представлена
інформаційна хвилина "У гармонії з собою і з світом".
У шкільній бібліотеці представлена книжкова виставка: "Думай сам, вирішуй сам, хворіти чи не хворіти"
4 жовтня -Всесвітній день захисту тварин, або День тварин- міжнародне свято, покликане звернути увагу людства напроблеми інших мешканців планети Земля. Він був запроваджений Міжнародним конгресом прихильників руху за захист природи, що проходив у Флоренції в 1931 році. Це рішення підтримали організації, створені з метою захисту тварин у різних країнах світу. Дата 4 жовтня вибрана не випадково. Це день католицького святого Франциска Ассизського, який вважається покровителем тварин. За переказами, святий Франциск з особливою турботою ставився до усіх живих істот і відчував їхню біль і страждання гостріше за свої власні,міг спілкуватися з тваринами.
В Україні Всесвітній день захисту тварин святкується, починаючи із 2000 року. Це свято шанують не тільки представники природоохоронних організацій, а й просто звичайні люди, в житті яких тварини займають особливе місце. У багатьох країнах вважається, що домашні тварини — це частина сім'ї, і вони мають такі ж права, як і інші її члени. Вони отримують спеціальне медичне обслуговування, здорову їжу тощо, і в той же час, тварини, як і раніше страждають від людської жорстокості.Тож давайте не забувати про те, що роблячи добру справу, допомагаючи нашим братам меншим, ми допомагаємо собі.
У бібліотеці представлена викладка літератури присвячена братам нашим меньшим "Вухолапохвіст".
Цікаві книги чекають на Вас :
1.1.Астон К. Тварини.–Х.: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2009. -64 с.
2.Дивовижне у світі тварин. – К.: Павлін, 2005.- 208 с.
3.Домашние питомцы .–М. : Махаон, 2007.
4.Енциклопедія тварин.–Х.: Пегас , 2005. -64 с.
5.Ілюстрована енциклопедія тварин. - Х.: Пегас , 2007.- 112 с.
6.Тварини .- Х.: Фоліо, 2004.- 317 с.
7.Тварини нашої планети.–Х.: МОСТ-Торнадо, 2003. – 272 с.
8.Твариний світ помірних зон.-Х.: Промінь, 2003.- 64 с.
9.Твариний світ тропічних і субтропічних зон .-Х.: Промінь, 2003.-64 с.
10.Тетельман А.С. Домашние любимцы.–Х.: Чайка, 2013.-96 с.
11. Цеханська О.Ф. Енциклопедія тварин.–Х. : Ранок, 2006.–128 с.
12.Шаламов Р.В. Твариний світ України.–Х.: ВД «ШКОЛА», 2006.–144 с.
Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу для них інформацію для наступних поколінь.Детальніше...
"... Наш театр єсть вельми общественноє діло, і служити йому не можна інакше, як забуваючи персональні суперечки. Велика честь буде нам, коли ми зуміємо забути себе для громадського діла".
З листа Карпенка-Карого до М.Садовського
29 вересня - 172 річниця від дня народження Івана Карповича Карпенка-Карого (Тобілевича), українського драматурга.
Справжнє ім'я - Іван Карпович Тобілевич (псевдонім Карпенко-Карий поєднує в собі ім'я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого - героя п'єси Т. Шевченка "Назар Стодоля").
І. Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка Бобринецького повіту на Херсонщині в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Хлопець навчався в Бобринецькому повітовому училищі, потім 1859 р. працював писарчуком станового пристава в містечку Мала Виска, пізніше став канцеляристом міської управи.
У 1864 р. влаштувався на службу до повітового суду, наступного року переїхав до Єлисаветграда, де працював столоначальником повітового поліцейського управління, брав участь у аматорських виставах Тарновського, публікував літературно-критичні статті, став членом нелегального народовольського гуртка Опанаса Михалевича. У 1870р. І. Карпенко-Карий одружився з Надією Тарковською (внучатами племінниками Н. К Тарковській доводяться відомі російські митці - поет Арсеній Тарковський та його син, відомий кінорежисер Андрій Тарковський). У 1883р. в альманасі "Рада" надрукував оповідання "Новобранець", підписане псевдонімом Гнат Карий. За неблагонадійність І. Карпенка-Карого звільнили з посади секретаря поліції. Він вступив до трупи М.Старицького. У 1884 р. - був заарештований і засланий до Новочеркаська. Спочатку працював ковалем, пізніше відкрив палітурну майстерню, де займався оправленням книжок. У засланні написав свою першу драму "Чабан" ("Бурлака"), а також п'єси "Бондарівна", "Розумний і дурень", "Наймичка", "Безталанна". Протягом 1886-1887 pp. І. Карпенко-Карий опублікував п'єси "Бондарівна", "Розумний і дурень", "Наймичка", "Безталанна", "Мартин Боруля". Перший "Збірник драматичних творів" І. Карпенка-Карого вийшов у Херсоні 1886 р. У 1887р., отримавши дозвіл на звільнення, прибув в Україну й оселився на хуторі Надія Єлисаветградського повіту (хутір, закладений на землях поміщиків Тарковських, Іван Тобілевич назвав іменем дружини. І донині хутір Надія є історико-культурним заповідником). У 1888 р. із І. Карпенка-Карого знято гласний нагляд, він вступив до трупи М.Садовського, пізніше - П. Саксаганського. У 1890 р. - вступив до товариства українських артистів, написав комедію "Сто тисяч". "Записку до з'їзду сценічних діячів", складену І, Карпенком-Карим у 1897 р., у Москві з трибуни з'їзду виголосив П.Саксаганський. У ній йшлося про переслідування українського театру. У 1899 р. драматург написав історичну трагедію "Сава Чалий", присвячену подіям гайдамаччини. Протягом 1900-1904 pp. І. Карпенко-Карий створив власну трупу, написав п'єси "Хазяїн", "Суєта", "Житейське море". У 1906р. І. Карпенко-Карий захворів, залишивши сцену, виїхав на лікування до Німеччини. 15 вересня 1907 р. він помер у Берліні. Тіло перевезене в Україну і поховане на кладовищі в с. Карлюжини біля хутора Надія. Родину Тобілевичів справедливо називають основою українського театру, бо Іван Карпенко-Карий був драматургом і актором, його брати - режисерами та акторами: Микола Садовський, Панас Саксаганський, сестра - актриса та співачка Марія Садовська-Барілотті. До того ж у родину Тобілевичів увійшли найкращі артистки українського театру: Марія Заньковецька (стала дружиною Миколи) та Софія Тобілевич (дружина Івана після смерті Надії Тарковської). Завдяки діяльності цієї родини Україна нарешті отримала свій професійний театр, а завдяки Івану Карпенку-Карому - чудову драматургію. Іван Франко справедливо відзначав, що І. Карпенко-Карий "був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література та якому щодо ширини й багатства творчості, артистичного викінчення і глибокого продумання тем, бистрої обсервації життя і ясного та широкого світогляду не дорівнює ані один із сучасних драматургів не тільки Росії, але й інших слов'янських народів". Творча спадщина Карпенка-Карого включає оповідання "Новобранець"; драматичні твори (18 п'єс і 3 етюди): комедії "Розумний і дурень", "Мартин Боруля", "Сто тисяч", "Хазяїн", "Суєта", "Житейське море", "Паливода XVIII століття"; драми "Бурлака", "Безталанна", "Наймичка", "Понад Дніпром", "Лиха іскра полеспалить і сама щезне", "Гандзя"; трагедії "Бондарівна", "Сава Чалий", а також критичні праці, рецензії і переклади.
Твори Івана Карпенка-Карого
Карпенко-Карий І. Будущина в руках нового покоління :вибр. твори / І. Карпенко-Карий,; упоряд., передм. і прим. С. Харченко. – Київ : Країна Мрій, 2009. – 407 с. – (Бібліотека школяра).
Карпенко-Карий І. Вибрані п'єси / І. Карпенко-Карий; вступ. ст. Н. Падалки. – Київ : Держлітвидав УРСР, 1964. – 463 с. : іл.
Карпенко-Карий І. Драматичні твори/ І. Карпенко-Карий ; АН УРСР ; вступ. ст., упоряд. і приміт. Р. Пилипчука. – Київ : Наукова думка, 1989. – 604 с. : іл.
Карпенко-Карий І.Майстер драми: драматичні твори І. Карпенко-Карого / І. Карпенко-Карий,; упоряд. А. Чічановського ; передм. Л. С. Дем’янівської ; худож. П. Ткаченко. – Київ : Грамота, 2004. – 494 с.
Карпенко-Карий І.П’єси/ І. Карпенко-Карий; передм. О. М. Колінченко. – Київ : Школа, 2006. – 320
Карпенко-Карий І. П'єси/ І. Карпенко-Карий; вступ. ст. В. Чорновола. – Київ : Молодь, 1965. – 354 с.
Карпенко-Карий І. Сто тисяч ; Хазяїн та інші п'єси / І. Карпенко-Карий; худож. С. Донець. – Донецьк : БАО, 2007. –383 с. : іл.
Карпенко-Карий І. Суєта : комедія / І. Тобілевич; худож. А. Силаєв. – Київ : Держлітвидав, 1961. – 115 с.
Карпенко-Карий І. Твори в 3-х т. Т. 1 : твори / І. Тобілевич ; упоряд., підгот. текстів, вступ. ст. та прим. Л.Стеценка. – Київ : Держлітвидав, 1960. – 499 с.
Карпенко-Карий І. Хазяїн : драматичні твори / І. Карпенко-Карий ; худож. А. Ленчик. – Харків : Фоліо, 2006. – 315 с.
Про творчість Івана Карпенка-Карого
Антюшина В. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи: (урок рольової гри за п'єсою І. К. Карпенка-Карого "Сто тисяч") / В. Антюшина// Все для вчителя. – 2011. – № 34-36. – С. 142-145.
Бицак В.Компаративний аналіз комедії "Міщанин-шляхтич" Мольєра та "Мартин Боруля" І. Карпенка-Карого: 10-й кл.: [конспект уроку] / В. Бицак // Укр. мова та літ. (Шк.світ). – 2010. – № 38-40. – С. 9-11.
Городна О. Розвиток драматургії і театру. Український професійний театр. Трупа корифеїв: 10-й кл.: [конспект уроку укр.літ.] / О. Городна // Укр.мова та літ. (Шк. світ). – 2010. – № 38-40. – С. 3-8.
Класична українська література (ХІХ - поч. ХХ ст.) // Література : для дітей середнього шк.віку / авт.-упоряд. О. К. Васильєва, Ю. С. Пернатьєв ; худож.-оформлювачі Б. П. Бублик, С. В. Правдюк. – Харків, 2003. – С.266-288.
Козлов А. Психотипи віків у драмі І. Карпенка-Карого "Розумний і дурень" / А. Козлов // Укр. літ. в загальноосвітній шк. – 2012. – № 10. – С. 8-9. – Бібліогр.: с. 9.
Купцова В. У країнський театр корифеїв : (п’ять уроків з однієї теми за технологічною моделлю В. І. Шуляра "Конструктор уроку літератури: архітектоніка, композиційні елементи, сюжетно-змістовні лінії") / В. Купцова // Укр.мова та літ. (Шк. світ). – 2010. – № 26-28. – С. 50-59. – Бібліогр.: с. 59.
Куриліна О. Іван Карпенко-Карий (1845-1907) / О. В. Куриліна, Г. І. Земляна // Українська література : довід. для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навч. закл.– Кам'янець-Подільський, 2004. – С.174-179.
Карпенко-Карий І. Будущина в руках нового покоління :вибр. твори / І.Карпенко-Карий,; упоряд., передм. і прим. С. Харченко. – Київ: Країна Мрій, 2009. – 407 с. – (Бібліотека школяра).
Карпенко-Карий І. Вибрані п'єси / І. Карпенко-Карий; вступ. ст. Н. Падалки. – Київ : Держлітвидав УРСР, 1964. – 463 с. : іл.
Карпенко-Карий І. Драматичні твори /І. Карпенко-Карий ; АН УРСР ; вступ. ст., упоряд. і приміт. Р. Пилипчука. – Київ : Наукова думка, 1989. – 604 с. : іл.
Карпенко-Карий І.Майстер драми : драматичні твори І. Карпенко-Карого / І. Карпенко-Карий,; упоряд. А. Чічановського ; передм. Л. С. Дем’янівської ; худож. П. Ткаченко. – Київ : Грамота, 2004. – 494 с.
Карпенко-Карий І. П’єси /І. Карпенко-Карий; передм. О. М. Колінченко. – Київ: Школа, 2006. – 320
Карпенко-Карий І. П'єси/ І. Карпенко-Карий; вступ. ст. В. Чорновола. – Київ: Молодь, 1965. – 354 с.
Карпенко-Карий І. Сто тисяч ; Хазяїн та інші п'єси/ І. Карпенко-Карий; худож. С. Донець. – Донецьк : БАО, 2007. –383 с. : іл.
Карпенко-Карий І.Суєта : комедія / І. Тобілевич; худож. А. Силаєв. – Київ : Держлітвидав, 1961. – 115 с.
Карпенко-Карий І. Твори в 3-х т. Т. 1: твори / І. Тобілевич ; упоряд., підгот. текстів, вступ. ст. та прим. Л. Стеценка. – Київ: Держлітвидав, 1960. – 499 с.
Карпенко-Карий І. Хазяїн : драматичні твори / І. Карпенко-Карий ; худож. А. Ленчик. – Харків : Фоліо, 2006. – 315 с.
Маковій М. Драматургія І. Карпенка-Карого з погляду рецептивних інтересів молоді/ М. Маковій // Укр. літ. в загальноосвітній шк. – 2012. – № 10. – С. 50-52. – Бібліогр.: с. 52.
Матейчук С.І. К. Карпенко-Карий. "Сто тисяч"/ С. Матейчук // Все для вчителя. – 2012. – № 17-18. – С. 77.
Мельник Л. Влада грошей у повісті І. Карпенка-Карого "Сто тисяч" / Л. Мельник // Все для вчителя. – 2011. – № 34-36. – С. 132-134.
Ніколюк Л. Іван Карпенко-Карий – драматург, актор, творець українського театру: урок-вистава у 10-му кл. / Л. Ніколюк // Укр.мова та літ. (Шк.світ). – 2014. – № 19. – С. 37-43. – Бібліогр.: с. 43.
Оладько Т. Жанрово-стильові особливості комедії І. Тобілевича (Карпенка-Карого) "Чумаки" / Т. Оладько // Укр. мова і літ. в шк. – 2010. – № 7. – С. 39-41. – Бібліогр.: с. 42.
Павлів І. Історична трагедія Івана Карпенка-Карого "Сава Чалий" : спарений урок у 10 кл. / І. Павлів // Дивослово. – 2010. – № 11. – С. 21-30. – Бібліогр.: с. 30.
Шваєвська О.Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням наживи : за драмою Івана Карпенка-Карого "Сто тисяч" / О. Шваєвська // Дивослово. – 2014. – № 12. – С. 11-13.
Карпенко-Карий Іван – життєвий та творчий шлях [Електронний ресурс] // Бібліотека школяра : [сайт]. – Текст. дані. – Режим доступу : http://www.ukrtvory.com.ua/karpenko.html, доступ вільний. (13.01.2015) – Назва з екрана. Джерело : інтернет-ресурси
29 вересня народився Михайло Сергійович Грушевський (1866—1934), український історик, організатор науки, політичний і державний діяч, автор понад 2 тис. наукових праць. Внесок Грушевського у розбудову української державності та в історичну науку – величезний. Він був однією з центральних постатей політичного життя України початку ХХ століття; одним із тих, хто стояв біля витоків нової незалежної Української Народної Республіки, її стрімкого народження, короткочасного існування та трагічної загибелі. Детальныше...
Трагедія в Бабиному Яру – це частина історії не лише євреїв, а й всього українського народу. Тим більше за нинішніх умов коли наша держава веде боротьбу не лише за власну територію, а й за відновлення історичної справедливості та збереження власної національної пам’яті. Сьогодні, в день страшних роковин Бабиного Яру, маємо ще раз пригадати цю страшну сторінку нашої спільної історії, навчитися захищати себе та свої цінності й у жодному разі не допустити повернення на українську землю тоталітарних режимів та повторення таких гуманітарних катастроф, що стали уособленням злочинів проти людяності.
«Бабин Яр: масове убивство і пам'ять про нього»читати онлайн
Пам'яті жертв масових розстрілів нацистськими окупантами в Бабиному Яру у бібліотеці представлена фото-ілюстративна виставка "Бабин Яр-трагедія народу України". Учні дізналися про трагічні події в Бабиному Яру з вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го, який став місцем регулярних розстрілів і захоронень євреїв, ромів, військовополонених та мирних жителів Києва нацистськими окупантами. Шокували глядачів історичні факти документального відеофільму «Бабин Яр», який став братською могилою для 100 тисячі громадян та полонених.
